Розвиток меліорації на Рівненщині

Початок меліорації земель в нашій області покладено за часів царської Росії. Західною експедицією, під керівництвом генерал-лейтенанта І. Жилінського, було організовано будівництво магістральних каналів та розрідженої мілкої меліоративної мережі. Це будівництво здійснювалось вручну та без попередніх наукових досліджень. Канали, прокладені експедицією, ще й досі діють в Дубровицькому, Рокитнівському та Сарненському районах.

Проводились роботи по осушенню земель і за часів господарювання на нашій землі панської Польщі, причому на окремих ділянках осушення проводилось гончарним дренажем. Дані ділянки осушення функціонують і понині в Дубровицькому, Корецькому та інших районах Рівненщини.

У великих масштабах меліорація земель в області розгорнулась у повоєнні роки. Спочатку вона велась в основному вручну, з масовою участю колгоспників, робітників, службовців, причому по спрощеній документації, а то і без неї. В цей період розпочато будівництво великих осушувальних систем, таких як “Карпилька” в Рокитнівському, “Яринівка” в Сарненському, “Печалівка” в Костопільскому районах та інші. Такі будови були названі “народними”, поскільки в їх будівництві брали участь маси трудящих.

Вже в перше післявоєнне десятиріччя господарствам було передано 84 тис. га осушених сільськогосподарських угідь.

Свого апогею меліорація земель в Рівненській області досягла в середині 80-х років, коли щорічно вводилось в експлуатацію понад 16 тис. га осушених земель.

Здобутки меліораторів Рівненщини в проведенні широкомасштабних меліоративних робіт з осушення земель гончарним дренажем були визнані кращими в Україні, свідченням тому є спорудження в 1979 році пам’ятного знаку на одній з меліоративних систем в Березнівському районі.

На даний час в області меліоровано і знаходиться в зоні обслуговування управлінь меліоративних систем облводгоспу 390,4 тис. га осушених земель. Із загальної площі меліоративних систем гончарним дренажем осушено 271,1 тис. га. З двобічним регулюванням водно-повітряного режиму налічується 234,3 тис. га. Золотим фондом меліоративних земель є польдерні системи на площі 56,3 тис. га.

Слід зазначити, що меліорація це не панацея, вона тільки ланка в комплексі, необхідна для рішення продовольчої проблеми, ланка яка має дуже велике значення, адже при невідрегульованому водному режимі в грунті ні удобрення, ні сорти не можуть дати очікуваного ефекту. І цього не треба забувати.

Отже, меліорація земель для Рівненщини була і залишається головним фактором не тільки підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, а й соціального розвитку області в цілому.